Комунікація в соцмережах: мовний та перекладацький аспекти

2022 рік, 65 ст. Список використаних джерел містить 50 найменувань. Робота включає 29 рисунків, 1 таблицю.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДМОВИ ВИВЧЕННЯ МОВИ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ У ЛІНГВІСТИЦІ

1.1 Характеристика основних засобів комунікації

1.2 Специфіка комунікації у соціальних мережах

1.3 Мовна картина світу у соціальних мережах

РОЗДІЛ 2. ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ КОМУНІКАЦІЇ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ (НА ПРИКЛАДІ МЕРЕЖІ FACEBOOK ТА TWITTER)

2.1 Морфологічні особливості англійської та української мови соціальних мережах

2.2 Лексичні характеристики матеріалів соціальних мереж у порівнюваних мовах

2.3 Передача синтаксичної специфіки мови соціальних мереж у перекладі

РОЗДІЛ 3

РОБОТА З МАТЕРІАЛАМИ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ НА ЗАНАТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ЧАСТИНА ТЕКСТУ ДЛЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДМОВИ ВИВЧЕННЯ МОВИ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ У ЛІНГВІСТИЦІ
1.1 Характеристика основних засобів комунікації
Людина – це соціальна істота, більшу частину життя якої становить взаємодія та спілкування з іншими індивідуумами. Соціальне життя може виникнути і розвиватися тільки за умови залежностей людей один від одного, що спонукає їх взаємодіяти та передавати інформацію різними каналами зв'язку. Тобто, у свою чергу, соціальний зв'язок є дією людей у ​​суспільстві, спрямоване на інших в очікуванні відповідної реакції у відповідь.
Лінгвістичний підхід до вивчення комунікації акцентує увагу на проблемі мови та ґрунтується на тому, що головним комунікатором є мовлення: усне та письмове. Відповідно до цього підходу філологія, лінгвістика, соціолінгвістика, психологія, соціальна психологія, комунікативістика, філософія сходяться на тому, що вербальна взаємодія, вербальна комунікація, не тільки грає у житті вирішальну роль, а й конституює соціальні події, соціальні дії. Мовну комунікацію у суспільстві, з погляду соціолінгвістики, можна розглядати як континуум, який ділиться на сфери спілкування з сферами соціальної взаємодії.
Американський антрополог Е. Сепір висунув гіпотезу, згідно з якою наша мова побудована на нашому сприйнятті світу. Наприклад, у ескімосів є безліч слів для позначення снігу. У цьому полягає їх особлива гармонія з своїм середовищем, що недоступне чужинцю. Таку неоднозначну версію цієї гіпотези багато наступних дослідники не прийняли, але залишається незмінним розуміння різного сприйняття тих чи інших явищ через різні мови та у зв'язку з цим розуміння великої значущості для людини знання рідної мови [2].
Лінгвістичний матеріал (слова, твердження, історії), що використовується в організаціях та організаціями та/або дійовими особами, не є простим технічним засобом досягнення ефективності; цей матеріал можна розглядати як інструмент досягнення стратегічної та соціальної відповідності. Вербальне (усна і письмова взаємодія), лінгвістичні практики – це чинник утворення соціальних структур – від малих груп і організацій до соціальних світів.