2022 рік, 66 ст. Список використаних джерел містить 84 найменування.
ЗМІСТ
1.1 Теоретико-методологічна частина дослідження
1.2 Фундаментальна база дослідження
РОЗДІЛ 2. ПОЛЬСЬКЕ ВІЙСЬКОВЕ ОСАДНИЦТВО НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У 20−30-Х РОКАХ ХХ СТ.
2.2 Характеристика військового осадництва
РОЗДІЛ 3. ПОЛЬСЬКЕ ОСАДНИЦТВО – ПРЕДМЕТНА ХАРАКТЕРИСТИКА
3.1 Військові осадники як найбільш вразлива категорія репресованих
3.2 Правовий режим земель Волинського воєводства у складі Другої Речі Посполитої
РОЗДІЛ 4. КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ОСАДНИЦТВА
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
ЧАСТИНА ТЕКСТУ ДЛЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ
1.1. Теоретико-методологічна частина дослідження
В історіографії осадництва, варто сказати, що існує три різних історичних періоди в історіографії цього питання. Тому і історіографія буде розподілена за періодами: 1. Радянська історіографія 2. Польська історіографія часів існування ПНР 3. Історіографія сучасної Польщі (1989 і до нині); 4. Історіографія незалежної України;
В різні періоди дослідженнями з цієї теми займалися: Дрозд Р., Мадайчик Ч., Меджецький В. – в Польщі. Калакура О., Качараба С., Швагуляк М. та Морозова О. – в Україні.
Саме проведення аграрних перетворень на селі на думку польських зверхників, мало і повести за собою зростання попиту на аграрну продукцію, що надалі могло б викликати ріст промисловості.
В радянській історіографії тема осадників була піднята перш за все в енциклопедичних збірках пов’язаних з сільським господарством «Історії селянства Української РСР»[43], «Історії народного господарства Української РСР»[42].
Ключовою радянською працею вважається «Історія Української РСР у 8 т. 10 кн.»[44]. Хоча в цій роботі не висвітлюється повне уявлення про соціально-економічні відносини, а лише поверхове.
Що стосується польської історіографії після соціалістичного періоду, (тобто демократичної Польщі), то тут думка істориків країни розділилася. Більша частина підтримує думку про те що Польща несла цивілізаторську місію на території Східних Кресів. Але є і такі що намагаються з рамок ідеологічних настанов польської шовіністичної думки поч. XX ст. [45 стр.4]
Як не дивно представниками польської позиції у конфлікті сторін, є і польські історики українського походження – В. Осадчий та Р. Дрозд.
Яскравим продовжувачем міфології польської політики Другої Речі Посполитої був польський історик українського походження В. Осадчий. Якраз він, виступав за справедливе право на землі Галичини, - «цивілізаторську місію». Вважав польську колонізаційну політику прогресивним явищем у тодішній Європі.
Тому він різко негативно був проти любих споминів організацій УВО, ОУН, та УПА, - вважаючи їх злочинцями...
Немає питань про даний товар, станьте першим і задайте своє питання.