2023 рік, 74 ст. Список використаних джерел містить 58 найменувань.
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ
1.1 Поняття та особливості адміністративно-територіального устрою
1.2 Історіографія адміністративно-територіального устрою в Україні
1.3 Нормативно –правове регулювання адміністративно-територіального устрою в Україні
Висновок до розділу 1
РОЗДІЛ 2. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРО АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ
2.1 Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою зарубіжних країн
2.2. Інституційно-правове регулювання механізмів адміністративно-територіального устрою зарубіжних країн
Висновок до розділу 2
РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ
3.1 Актуальні проблеми адміністративно-територіального устрою
3.2 Досвід зарубіжних країн в сфері вирішення проблем адміністративно-територіального устрою
3.3 Тенденції та перспективи розвитку адміністративно-територіального устрою
Висновок до розділу 3
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ
ЧАСТИНА ТЕКСТУ ДЛЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ
1.1. Поняття та особливості адміністративно-територіального устрою
Територія країни є основним параметром її існування як незалежної окремої географічної одиниці. Адміністративний поділ є основоположною конституційною догмою. На виділення територіальних державних меж здійснюють вплив ряд факторів: економічних, національних, географічних, історичних, демографічних і політичних, кожному з яких характерною є визначена роль. Нині справедливо підкреслити, що найважливішим критерієм укріплення територіальних кордонів є національний фактор. У будь-якій розвиненій країні територіальний устрій встановлюється комплексом актів нормативно-правового характеру в законодавчій площині. Стосується це і України, Конституція якої закріплює основний набір принципів визначення державного кордону.
Адже держава трактується в якості унітарної, єдиної та неподільної текстом 2 статті КУ. Це значить, що територія України є цілісною і неподільною в існуючих кордонах, що складові цієї території неподільні, виділяються внутрішнім єдинством і не володіють ознаками державності, як це має місце у частинах, для прикладу, федерацій[16].
Принципи єдинства та неподільності національної території, об'єднання централізування та децентралізування, збалансованості та соціально-економічних надбань регіонів з актуалізацією їх історико-економічних, екологічних, географічних та демографічних характеристик, культурних та етнічних традицій трактуються як важливі принципи укріплення структури адміністративного поділу у відповідності із статею 132 Конституції.
В загальному визначення змісту терміну адміністративного поділу доволі проблематичне. Науковці у спектрі даної тематики варіативно визначали даний термін. Тому доцільно різні підходи до трактування терміну «адміністративний поділ» подати у вигляді таблиці (табл. 1.1.)...
1.1. Поняття та особливості адміністративно-територіального устрою
Територія країни є основним параметром її існування як незалежної окремої географічної одиниці. Адміністративний поділ є основоположною конституційною догмою. На виділення територіальних державних меж здійснюють вплив ряд факторів: економічних, національних, географічних, історичних, демографічних і політичних, кожному з яких характерною є визначена роль. Нині справедливо підкреслити, що найважливішим критерієм укріплення територіальних кордонів є національний фактор. У будь-якій розвиненій країні територіальний устрій встановлюється комплексом актів нормативно-правового характеру в законодавчій площині. Стосується це і України, Конституція якої закріплює основний набір принципів визначення державного кордону.
Адже держава трактується в якості унітарної, єдиної та неподільної текстом 2 статті КУ. Це значить, що територія України є цілісною і неподільною в існуючих кордонах, що складові цієї території неподільні, виділяються внутрішнім єдинством і не володіють ознаками державності, як це має місце у частинах, для прикладу, федерацій[16].
Принципи єдинства та неподільності національної території, об'єднання централізування та децентралізування, збалансованості та соціально-економічних надбань регіонів з актуалізацією їх історико-економічних, екологічних, географічних та демографічних характеристик, культурних та етнічних традицій трактуються як важливі принципи укріплення структури адміністративного поділу у відповідності із статею 132 Конституції.
В загальному визначення змісту терміну адміністративного поділу доволі проблематичне. Науковці у спектрі даної тематики варіативно визначали даний термін. Тому доцільно різні підходи до трактування терміну «адміністративний поділ» подати у вигляді таблиці (табл. 1.1.)...
Немає питань про даний товар, станьте першим і задайте своє питання.