2022 рік, 87 ст. Список використаних джерел містить 50 найменувань. Робота включає 9 рисунків, 3 таблиці

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЗМІШАНОГО  НАВЧАННЯ: ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ

1.1. Змішане навчання, як актуальна модель реалізації освітньої діяльності: аналіз поняття, провідні підходи

1.2. Педагогічна майстерність та стилі спілкування в системі змішаного навчання

1.3. Переваги та недоліки змішаного навчання

Висновки до першого розділу

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ЧИННИКІВ ВПЛИВУ В УМОВАХ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ

2.1. Огляд методів та методик, що відповідають меті та завданням дослідження. Характеристика вибірки випробуваних.

2.2. Проведення дослідження.

РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПОБУДОВИ ЕФЕКТИВНОЇ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ЗМІШАНИМ НАВЧАННЯМ

3.1. Вивчення функцій, принципів та методів управління якістю освітнього процесу в межах змішаного навчання

3.2. Рекомендації щодо оптимізації функціонування моделі змішаного  навчання. Визначення потенційних критеріїв успіху

Висновки до другого розділу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ЧАСТИНА ТЕКСТУ ДЛЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЗМІШАНОГО  НАВЧАННЯ: ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ
1.1. Змішане навчання, як актуальна модель реалізації освітньої діяльності: аналіз поняття, провідні підходи
Звертаючи увагу на особливості побудови та розвитку системи освітньої діяльності в сучасній Україні наявна необхідність до визначення та вивчення особливостей модернізації та впровадження новітніх моделей, відповідно до актуальних викликів сучасності. Між іншого, значної ролі наразі набуває модель змішаного навчання, яка набула актуальності за останні роки. З урахуванням проблематики, аспект реалізації змішаного навчання грунтується на становленні системи дистанційного навчання. Тож, ставимо за необхідність розглянути сутність досліджуваних понять «дистанційне» та «змішане» навчання, й історичні передумови їх становлення.
Встановлено, що ще у 2000 році відповідно до Концепції розвитку освітньої системи в Україні, була визначена необхідність впровадження та забезпечення нових прогресивних ідей щодо оптимізації реалізації навчально-виховного процесу та долучення інноваційних педагогічних технологій, науково-методичних досягнень й створення нового інформаційного простору, –  зокрема в формуванні дистанційної освіти на теренах України. Концепція діяльності передбачала виконання поступової реалізації проекту, що уособлює в собі впровадження дистанційного навчання як чинника що сприяв би оновленню змісту навчання і методів викладання певних дисциплін [11].
Наступним кроком мало стати розширення доступу до різних рівнів освіти і реалізації системи безперервної освіти на протязі усього життя особистості, коли людина могла сама обирати освітні програми які їй цікаві, та могла реалізовувати набуття власних знань завдяки моделі дистанційного навчання.
Третім кроком має бути індивідуалізація навчання за умови збереження масової освіти. Відповідно до сформованого визначення дистанційна освіта розуміється як «певна рівноцінна форма навчання що мала реалізуватися завдяки інноваційним технологіям в системі дистанційного навчання». Іншими словами з’являлася можливість опанування новими знаннями вміннями і навичками без наявності безпосереднього контакту «вчитель-учень», а завдяки використанню сучасних гаджетів, що дозволяло формувати модель телекомунікаційного зв’язку пов’язаного з методологією індивідуальної роботи.
Відповідно, завдяки певному структурованому навчального матеріалу що мав бути візуалізований в електронному вигляді, наприклад у формі  текстів, презентації,  графіків – формувалася система діяльності,  провідною групою для якої мало набути значення  беззаперечно для  учнів шкіл та коледжів. За результатами першого пілотного проекту дистанційне навчання передбачало зарахування учнів з високими навчальними досягненнями та результатами творчої та дослідницької діяльності [32]...